«Сторінки військової історії України» – це збірник наукових праць, заснований у 1997 році Президією Національної академії наук України (НАН) та Інститутом історії України НАН України. З самого початку це чергове видання готувався Відділом історії України Другої світової війни, а з грудня 2022 року – Відділом військово-історичних досліджень Інституту історії України НАН України. Головним редактором був академік НАН України Валерій Смолій, а відповідальними редакторами – Михайло Коваль, а згодом Олександр Лисенко. Дайджест виходить двічі на рік. «Сторінки військової історії України» було включено до переліку фахових наукових журналів в галузі історії.
Дайджест став одним із небагатьох спеціалізованих циклічних видань для представлення результатів наукових досліджень у галузі військової історії України. Широкий хронологічний та тематичний охоплення дозволив залучити фахівців з військової історії різних періодів зарубіжної та вітчизняної історії.
На рубежі ХХ і ХХІ століть «Сторінки воєнної історії України» створені на інтелектуальній платформі, де апробувалися нові методологічні підходи до розуміння історії війн та військових конфліктів, і особливо Другої світової війни, яка багато в чому була визначальною для минулого століття та лягла в основу політики пам’яті багатьох країн світу. Значний сегмент публікацій стосувався оновлення термінології та інших аспектів подолання радянської спадщини у вигляді офіційного наративу доперебудівного періоду та історичної політики. Традиційними стали такі теми:
1. Методологія, історіографія та джерелознавство.
2. Бойові дії на фронтах Другої світової війни.
3. Історія радянського руху Опору в Україні.
4. Історія організації українських націоналістів та Української повстанської армії.
5. Нацистський окупаційний режим.
6. Постокупаційний період.
7. Російсько-українська війна (2014–2025)
У різний час до дайджесту публікували статті експертів з України, Польщі, Німеччини, Франції, Канади, Сполучених Штатів, Угорщини, Японії та інших країн.
Робота авторів «Сторінок» дозволяє простежити складний алгоритм рівняння залишків радянської історіографії, розробку нових тематичних напрямків та дослідницьких інструментів, пошук сучасних пошукових та інтерпретаційних процедур, порівняння рівня військово-історичних досліджень у незалежній Україні та інших країнах, а також виявлення наявних прогалин та можливостей їх заповнення.
час останнього десятиліття у збірнику опубліковано низку матеріалів, що відповідають концептуальним та методологічним підходам до підготовки масштабного дослідницького проекту – «Друга світова війна. Україна. Енциклопедія». Ці статті відображають теоретичні аспекти та практичний досвід створення довідково-енциклопедичного контенту в різних країнах, розробляють загальні принципи, структуру, рекомендації щодо змісту газети та балансу історіографічних, біографічних, проблемних, отриманих та ілюстративних матеріалів.
Публікації конкретних історичних та археографічних праць українських та зарубіжних істориків базуються на широкій джерельній базі. Значний її сегмент розроблено в течії останнього десятиліття, і процес синхронізовано з розсекречуванням документальних шарів в архівних сховищах різних країн, а також активізацією досліджень усної історії та формуванням масиву його-джерела. Окремому нішу дослідження представляють тексти про примусову працю та долю українських остарбайтерів, які стимулювалися виплатами уряду Федеративної Республіки Німеччина примусовим робітникам та в'язням нацистських таборів під час Другої світової війни.
Більшість статей описують реалії радянської, німецької та румунської окупації українських земель під час війни, особливості окупаційних режимів, способи реалізації вказівок Москви, Берліна та Бухареста, практику геноциду, Голокосту, терору, моделі поведінки та стратегії виживання різних категорій населення та військовослужбовців. Чинне місце займають матеріали, які реконструюють соціальні практики певних когорт українського суспільства: соціальну солідарність та самоорганізованість, благодійність, адаптацію до воєнних умов, колабораціонізм та міграційні процеси.
Надаються нові інтерпретації концептуальних підходів до наукових реконструкцій різних сторінок українського національно-визвольного руху та радянського підпільного та партизанського рухів. Важливим елементом цього видавничого проекту є публікації в жанрі наукової критики, а також новинні репортажі про значущі події наукового життя в Україні та за кордоном.
Деякі випуски дайджесту є тематичними. Видання призначене для істориків, архівістів та музейних працівників, викладачів, аспірантів та студентів гуманітарних університетів, а також широкого кола читачів.
Тема дайджесту пов'язана із сучасними соціальними викликами – забезпечення консолідації суспільства навколо вшанування пам'яті жертв війни, відновлення історичної справедливості, формування сучасних моделей історичної пам'яті та активізації освітніх зусиль.
У зв'язку з масштабною агресією Росії проти України профіль видання коригується: редакційне портфоліо нарощується статтями про причини, передумови, перебіг та наслідки російсько-українського цивілізаційного протистояння.