«Сторінки воєнної історії України» — збірник наукових праць, засновником якого 1997 року стали Президія НАН України та Інститут історії України НАН України. Від початку це періодичне видання готував структурний підрозділ— відділ історії України періоду Другої світової війни, від грудня 2022 р. – відділ воєнно-історичних досліджень Інституту історії України НАНУ. Головний редактор — академік НАН України В.Смолій, відповідальні редактори — М.Коваль, потім О.Лисенко. Періодичність виходу — двічі на рік. Збірник було включено до переліку фахових наукових видань у галузі історії.
Збірник став одним з небагатьох спеціалізованих періодичних видань для презентації результатів наукових досліджень у царині воєнної історії України. Широкий хронологічний і тематичний обшир уможливив залучення спеціалістів воєнної історії різних періодів зарубіжної та вітчизняної історії.
На рубежі ХХ-ХХІ століть збірник перетворився на інтелектуальний майданчик, на якому апробувалися нові методологічні підходи до осмислення історії війн та збройних конфліктів і насамперед Другої світової війни, що стала багато в чому визначальною подією минулого сторіччя і формувала осердя політики пам’яті в багатьох державах світу. Значний сегмент публікацій стосувався оновлення термінологічного апарату та інших аспектів подолання радянської спадщини у формі офіційного наративу доперебудовних часів, історичної політики. Традиційними стали рубрики:
- Методологія, історіографія та джерелознавство.
- Бойові дії на фронтах Другої світової війни.
- Історія радянського руху Опору в Україні.
- З історії Організації українських націоналістів та Української повстанської армії.
- Нацистський окупаційний режим.
- Післяокупаційний період.
У різний час на сторінках видання друкувалися фахівці з України, Польщі, Німеччини, Франції, Канади, США, Угорщини, Японії та інших країн.
Напрацювання авторів збірника дають змогу простежити складний алгоритм нівелювання рудиментів радянської історіографії, освоєння нових тематичних полів і дослідницького інструментарію, пошуку сучасних пошукових та інтерпретаційних процедур, співставити рівень військово-історичних студій у незалежній Україні та інших державах світу, виявити існуючі лакуни і можливості їхнього заповнення.
В останнє десятиріччя на шпальтах збірника опубліковано низку матеріалів, у яких викладено концептуальні та методологічні підходи до підготовки великого наукового проєкту – «Друга світова війна. Україна. Енциклопедія». У цих статтях відображено теоретичні аспекти та практичний досвід творення довідково-енциклопедичного контенту в різних країнах, вироблено загальні засади, структуру, рекомендації щодо змістового наповнення гасел та балансу матеріалів історіографічного, біографічного, проблемного, подієвого, ілюстративного характеру.
Публікація конкретно-історичного та археографічного доробку вітчизняних і зарубіжних істориків спирається на широку джерельну базу. Значний її сегмент освоювався в останні десятиліття і цей процес синхронізувався з розсекреченням документальних пластів у архівосховищах різних країн, а також активізацією усно-історичних досліджень та формуванням масиву его-джерел. Окрему нішу наукового пошуку репрезентують тексти з тематики примусової праці, життєвих доль українських остарбайтерів, імпульс яким дали виплати уряду Федеративної Республіки Німеччина примусовим працівникам та бранцям нацистських таборів часів Другої світової війни.
Велика частина статей присвячена характеристиці реалій радянської, німецької та румунської окупації українських земель в роки війни, особливостей окупаційних режимів, засобам реалізації вказівок Москви, Берліна й Бухареста, практиці геноциду, Голокосту, терору, моделям поведінки, стратегіям виживання різних категорій населення та військовослужбовців. Помітне місце посідають матеріали, що містять реконструкцію соціальних практик окремих когорт українського суспільства: соціальної солідарності та самоорганізації, доброчинності, адаптації до умов війни, колаборації, міграційних процесів.
Новими трактуваннями позначено концептуальні підходи до наукових реконструкцій різних сторінок українського національно-визвольного руху та радянського підпільно-партизанського рухів.
Важливим елементом цього видавничого проекту є публікації в жанрі наукової критики, а також інформаційні повідомлення про помітні події наукового життя в Україні та за кордоном.
Частина випусків збірника тематичні. Видання розраховане на істориків, архівних і музейних працівників, викладачів, аспірантів і студентів гуманітарних вузів, широке коло читачів.
Тематика збірника пов'язана з сучасними суспільними викликами — необхідністю консолідації суспільства довкола вшанування жертв війн, відновлення історичної справедливості, формування сучасних моделей історичної пам'яті, активізації просвітницьких зусиль.
У зв’язку з широкомасштабною агресією Росі проти України профіль видання корегується: редакційний портфель передбачається наповнювати статтями про причини, передумови, перебіг і наслідки російсько-українського цивілізаційного протистояння.